ЗВЕРШЕННЯ

ВІСІМ митєвостей з життя Валентина Соколовського

 

За всі роки роботи на керівних посадах, починаючи з 1975 року, Валентин Соколовський жодного разу не звільнявся «за особистим бажанням», робив те, що йому довіряли і намагався це довір’я виправдати, шукав найкоротші шляхи для вирішення завдань, бувало й виходячи за межі своїх повноважень. Незручного для високих керівників енергійного і впертого майстра «розрубування» проблем часто критикували, погрожували звільненням, так само часто, як ….і відзначали преміями, подяками і грамотами.

Працюючи старшим товарознавцем Тресту студентських їдалень в Києві Валентин Соколовський запропонував систему швидкого харчування студентів, щоб всім вистачало обідньої перерви і забезпечив її організацію. Результатом цього стало призначення на посаду директора їдальні, а невдовзі й заступником директора Тресту їдалень Мінського району. На цій посаді виступив проти затвердження державної програми індустріалізації громадського харчування в м. Києві, доводячи її поверхове обґрунтування і відсутність реальних ресурсів і через союзне Міністерство торгівлі домігся внесення в цю програму корективів для будівництва в Мінському районі однієї з найбільших кулінарних фабрик в СРСР з сучасним обладнанням. Вона була збудована під постійним наглядом ініціатора  - Соколовського,  який і став директором тресту.

Коли у Мінському районі склалось ситуація з відставанням з реконструкцією кафе, включених у державну програму підготовки до 1500 - річчя Києва, Валентин Соколовський, працюючи в апараті міськвиконкому, погодився очолити громадське харчування у цьому районі і домігся від керівників Кримської, Рівненської і Волинської областей такої активізації робіт на об’єктах району, що саме три кафе, перетворені у ресторани «Крим», «Ровно» і «Полісся» одержали перших три місця серед об’єктів всіх інших областей, які вели аналогічні роботи в столиці.